Догляд за кондиціонеромУ більшості випадків, купивши й установивши кондиціонер, його починають використати так само, як і будь-яку іншу побутову техніку: телевізор, праска або пилосос, діючи за принципом - нехай працює, поки не зламається. У відношенні того ж телевізора або пилососа цей принцип виправдує себе - до першої поломки може пройти не один рік (якісна техніка цілком може проробити без спеціалізованого обслуговування й ремонту 5 - 7 років, а іноді й більше). Однак для сплит-системы така експлуатація з великою ймовірністю приведе до серйозної поломки вже через 2 - 3 роки. Ця особливість властива як недорогим моделям - LG, Samsung, так і елітним - Daikin, Mitsubishi, Fujitsu. Різниця між ними в тім, що в більше дорогих моделях більше ступенів захисту від неправильної експлуатації й таких кондиціонерів просто "відмовляться" включатися навіть при незначному відхиленні від нормального режиму роботи. Що б зрозуміти причину такої "примхливості" сплит-систем розглянемо загалом їхній внутрішній пристрій. Будь-яка сплит-система складається із двох блоків - зовнішнього, у якому перебувають компресор, вентилятор і радіатор (називаний конденсатором) і внутрішнього, у якому так само перебувають вентилятор і радіатор (називаний випарником). При монтажі ці блоки з'єднуються мідними трубопроводами, по яких під високим тиском циркулює суміш із фреону R22 і невеликої кількості компресорного масла. Вентилятори, розташовані у внутрішньому й зовнішньому блоці забезпечують обдувши радіаторів для поліпшення теплообміну й рівномірного розподілу холодного повітря в приміщенні. У розділі Принцип роботи кондиціонера про це розказано більш докладно. Отже, що ж є найпоширенішими причинами виходу кондиціонера з ладу? Ці фільтри являють собою звичайну дрібну сітку й розташовані під передньою панеллю, через яку засмоктується повітря. Вони призначені для затримки пилу, що перебуває в повітрі й захищають від її не тільки мешканців кімнати, але й радіатор внутрішнього блоку. По суті, кондиціонер працює як пилосос, а фільтри відіграють роль пылесборника. Для очищення фільтрів досить промити їх у теплій воді й кілька мінут просушити. Зняти й установити фільтри не складніше, ніж замінити пылесборный мішок у пилососі (за винятком випадків, коду внутрішній блок кондиціонера перебуває на великій висоті). В інструкції для експлуатації завжди докладно розповідається про те, як це зробити. Мити фільтри, як правило, необхідно один раз у дві - три тижні. Якщо в повітрі перебуває велика кількість пилу або кіптяви, мити їх треба частіше, стежачи за тим, щоб вони завжди залишалися чистими. Якщо ж фільтри довгий час не мити, то в першу чергу зменшиться обдувши радіатора внутрішнього блоку, як наслідок, повітря в приміщенні буде гірше прохолоджуватися. Крім цього порушиться режим роботи холодильної системи, що може привести до обмерзання мідних трубопроводів. У цьому випадку, при вимиканні кондиціонера лід почне танути, і з кондиціонера буде капати вода. Надалі, при сильно забруднених фільтрах, можливе засмічення дренажної системи грудками пилу й тоді вода з кондиціонера поллється струмком. У зовсім запущених випадках на пластинах радіатора наростає такий шар бруду, що його можна видалити тільки за допомогою сильнодіючих хімічних очисників. Помітимо, що чищення фільтрів не входить у стандартне гарантійне обслуговування й повинна виконаються споживачем (так само як заміна мішків у пилососі) відповідно до вимог інструкції для експлуатації. Другий по поширеності причиною виходу кондиціонера з ладу є нормований витік фреону. Нормований витік (близько 6 - 8 % у рік) відбувається завжди, навіть при самому якісному монтажі - це неминучий наслідок з'єднання межблочного трубопроводу шляхом розвальцьовування. Для її компенсації кондиціонер необхідно дозаправлять фреоном кожні 1,5 - 2 роки. Якщо дозаправлення не проводити більше двох років, то кількість фреону в системі впаде нижче припустимого рівня, а це може мати самі сумні наслідки для кондиціонера : компресор при роботі прохолоджується фреоном і при його недоліку можливі його перегрів і заклинювання. А вартість заміни компресора становить біля половини вартості нового кондиціонера. Для виявлення факту витоку необов'язково мати спеціальне устаткування. Перші ознаки зменшення кількості холодоагенту в системі — утворення інею або льоду на штуцерних з'єднаннях зовнішнього блоку (це місце, куди приєднуються мідні трубки), а так само недостатнє охолодження повітря в приміщенні (різниця температур на вході й виході внутрішнього блоку повинна в нормі становити не менш 8 - 10°С). У випадку появи подібних симптомів, необхідно виключити кондиціонер і звернутися в сервісну службу для усунення несправності. Ще одна особливість побутових кондиціонерів — практично всі моделі, продавані в Москві, не адаптовані до роботи в зимовий час, тобто нижня границя температури зовнішнього повітря становить від —5°С до +15°С для різних моделей. Причина такого, здавалося б, дивного, поводження виробників полягає в тім, що, по-перше, у Росію завозяться ті ж кондиціонери, що поставляються на європейський і японський ринки, де зима досить тепла — абсолютний мінімум температури в Токіо -8°С (журнал "Мир клімату", №3, 1999 р.). По-друге, установка в кондиціонер всесезонного блоку, що дозволяє кондиціонеру працювати при температурі зовнішнього повітря до -25°С, збільшує загальну вартість на 150 - 200 доларів, що знижує його конкурентоспроможність. Необхідність у кондиціонері, що працює цілий рік, може виникнути у двох випадках. По-перше, коли потрібно прохолоджувати приміщення не тільки в літнє, але й у зимовий час, наприклад приміщення з більшою кількістю тепловиділяючої техніки (серверні, комп'ютерні зали й т.д.), оскільки охолодження такого приміщення за допомогою приточной вентиляції приведе до неприпустимого зменшення вологості повітря. По-друге, у випадку обігріву за допомогою кондиціонера в зимовий час. Однак таке використання кондиціонера не завжди виправдано, оскільки навіть будучи адаптованим до зимових умов, при температурі зовнішнього повітря —20°С, продуктивність (потужність) кондиціонера падає в три рази в порівнянні з номінальної. Експлуатація неадаптованого кондиціонера в холодну пору року в першу чергу зменшує робочий ресурс компресора. Крім цього при включенні кондиціонера в режим охолодження конденсат (вода), що утвориться у внутрішньому блоці, не зможе текти по дренажній трубці назовні через крижану пробку. У результаті, через півгодини після включення, вода із внутрішнього блоку поллється прямо в кімнату. Помітимо, що адаптувати до зимових умов можливо будь-яку сплит-систему. Для цього в неї вбудовується пристрій підігріву картера компресора й регулятор обертів вентилятора зовнішнього блоку, а так само встановлюється «теплий» дренаж. Все вищесказане ставиться, у першу чергу, до сплит-системам, однак це справедливо й для віконних кондиціонерів. Основна відмінність - у відсутності у віконних кондиціонерів нормованого витоку фреону. Тому періодичне дозаправлення для них не потрібно. Підведемо підсумки. Для того, що б Ваш кондиціонер проробив весь покладений йому строк, у середньому, від 7 до 12 років залежно від класу кондиціонера, потрібно не так вуж і багато: |
